Чуваки, смотрите, я вам тут расскажу историю, которая случилась прошлым летом. Было это, когда я еще была полным наркоманом, и в целях заработка денег решила поработать в ночном клубе. Бармен в одном из тех самых заведений дал мне контакт на парня, который закладки продает. Я думала, это шанс разбогатеть, и решила не упускать его.
Встретила я этого парня в парке вечером, и мы поговорили. Он предложил мне дистиллят ТГК - это та приблуда, которая была очень популярна среди наркоманов. Я тут же согласилась, и он достал свою сумку с товаром. Внутри были флаконы с барбитуратами, которые еще и дозированными оказались! Я была в восторге, ведь такое редко можно встретить.
Домой я побежала, чтобы попробовать этот чудесный дистиллят. Я открывала одну баночку за другой, испытывая все новые ощущения. Какой-то пурпурный туман окутал мой мозг, и я чувствовала себя вне времени и пространства. Это было просто невероятно круто!
Но время шло, а деньги таяли. Чтобы их накопить, мне пришлось впаривать наркоманам разбавленный дистиллят. Это было не очень приятно, ибо я старалась поддерживать твердый контроль над своим качеством. Но, как говорится, нужно делать то, что нужно, чтобы выжить в этом жестоком мире.
Однажды я познакомилась с ребятами, которые курили крис. Это были крутые парни, и я решила, что нам было бы интересно объединить наши силы. Они были заинтересованы в моих закладках, а я - в их кристаллах. Так мы начали сотрудничать, и я узнала много нового о наркотиках.
Однажды я решила попробовать орех. Это было что-то невероятное! Я погрузилась в мир эйфории и блаженства. Мы с ребятами продолжали веселиться, куря крэк и смеясь до упаду. Мы звали его "хохотунчики" - слово, которое олицетворяло наше постоянное веселое настроение.
Но все это было лишь бегством от реальности. Я постепенно осознавала, что наркотики ведут меня в тупик. Моя жизнь стала серой и однообразной. Каждый день был просто копией предыдущего, и я начала задумываться о смысле всего этого.
Однажды я решила покончить с этой жизнью. Сейчас я смотрю на то время как на дурманящий сон, который мне просто снится иногда.
Но помню я те дни в ночном клубе, когда я продавала сомнительные закладки и курила все, что только попадалось под руку. Это было время беззаботности и безумия, когда я была рабом своих собственных желаний. Я благодарна, что смогла вырваться из этого круга, и теперь предпочитаю чистоту и ясность мыслей. Найдите что-то более значимое и настоящее в своей жизни. Живите полной жизнью и не позволяйте зависимостям контролировать вас. Будьте сильными и настоящими. Это лучший выбор, который вы можете сделать для себя.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!